Приймати та жити реальність

Приймати реальність – не значить здатися, припинити боротьбу, погодитися з нею чи підкоритися. Приймати реальність – це не боротися з нею та не уникати її, а розуміти, що зараз так. Що зараз надзвичайний час.

Приймати реальність зараз – це перевіряти ще раз свою безпеку, створювати її для себе навіть в умовах фізичної небезпеки. Не знецінювати, не ігнорувати.

Приймати реальність – це відчути, коли немає сил, хочеться взяти паузу та перепочити. На що впливаю, а на що ні. І що мені зараз потрібно. Ми дуже втомлюємося, коли наші потреби не задовольняються. Відпочинок – це не розкіш, а необхідна потреба, як їжа та сон.

Приймати реальність – це бути щирим. Із собою насамперед. Відчувати А, якщо я відчуваю А, навіть якщо при цьому всі інші відчувають Б, або хочуть, щоб я відчував БВГ або ще щось. Я відчуваю, що я відчуваю.

Приймати реальність – це дозволяти собі не думати про війну, робити паузу та набиратися сил, щоб знову продовжити війну на своєму фронті.

Приймати реальність – це підтримувати, співпереживати та захищати себе та іншого. Турбота і любов набагато сильніша. «Все буде добре» – це не співпереживання. Порожні чи нездійсненні обіцянки – це не про підтримку. "Я хочу тебе зрозуміти, твою ситуацію і я з тобою", якщо це щиро, або щиро "я не можу зараз тебе розуміти і побути з тобою" набагато цінніше.

Приймати реальність – це розуміти, що у кожного зараз вона дуже різна. Війна спільна, але ситуації різні.

Приймати реальність – це бути живим, розуміти, що робить мене живим у цьому всьому і робити це, навіть якщо це покупка/поїздка/пост/усмішка/зустріч тощо.