Чому я продовжую вчитися новому та підвищувати свій професіоналізм

За день до завершення цього курсу я була в кіно на мультику «Головоломка 2» (спойлерити не буду, тому що мультик справді вартий уваги, особливо тим, хто цікавиться емоційною грамотністю та саморефлексією). І я подумки поверталася до матеріалу, вивченого протягом року навчання. Це було щось типу: "О, ми якраз про це говорили", "таааак, а це ж про цю теорію, як точно передали", "цікаво, як вигадали показати про свідоме, передсвідоме і несвідоме" і "як же приємно, що показують тут про всі почуття, не ділячи їх на позитивні та негативні, і що важливий будь-який досвід».

Обіцяла без спойлерів, перейду від мультику до курсу. Хочу залишити на згадку текст про це навчання і цей сертифікат, тому що для мене він важливий. Я не часто показую (кого я обманюю, всі мої сертифікати зберігаються десь в папці, хоча домовляюсь з собою більше освітлювати своє професійне навчання) свої дипломи чи сертифікати, тому тут не тільки про завершення курсу, а й про мої мотиви навчання і нові рішення.

Про особливості проживання травмуючого досвіду

Було складно наважитись саме на річний курс, оскільки реальність війни така непередбачувана і забирає можливість заздалегідь планувати і бути впевненим у майбутньому. Тому я прийняла рішення навчатись, щоб дати собі цю структуру, плани, та й коли є чого чекати – це підтримує і не ізолює. І якось так раз – і рік минув.

Травмуючі події переривають наше сприйняття часу як минуле, сьогодення, майбутнє. Людина ніби застряє в тому, що її ранить, вона живе постійно через призму травми, яка проживається як безкінечне теперішнє. Ось чому спиратися на минуле і планувати майбутнє так складно та нестерпно, але важливо. І можливо лише з іншою людиною, яка знає, як пройти через травму.

Про зцілюючий ефект емпатії і важливість стосунків

Знаю, наскільки важливі для ментального здоров'я стосунки, бути серед людей, з якими комфортно, де є обмін, повага, тепло, відкритість та безпека. Тому що травмує не подія, а відсутність підтримки поряд. Саме тієї підтримки, яка необхідна конкретній людині. Тому так цінно було бути серед колег, з якими цікаво, з якими багато схожого та спільного, розділити свою любов до реляційного транзактного аналізу.

Відносини, де є надійний безпечний та емпатичний контакт, зцілюють. Ось чому важливо звертатися до іншого, коли людина проживає травму.

Про роль префронтальної кори в ментальному здоров’ї

Знаю, як нова інформація створює та закріплює нові нейронні зв'язки, запускає в роботу префронтальну кору, яка відповідає за критичне мислення, осмислення емоцій, пошук смислів, планування та багато іншого. Тому навчання нового – велика підтримка свого ментального здоров'я. Чесно кажучи, ти, напевно, знаєш це почуття, коли щось читаєш/слухаєш і ловиш себе на думці, що десь блукаєш у своїх думках. І прям повертаєш себе до матеріалу.

До речі, про це теж говорили на курсі, про так званий феномен рівері – блукаючі думки. І ні, вони можуть виникати не тільки під час навчання, а й просто під час розмови чи мовчання, коли йдеш у свої думки, одна думка чіпляє іншу, і вже помічаєш себе з думками про щось дуже далеке.

Але коли префронтальна кора працює ненавповну і більш активні ділянки мозку, які відповідають за почуття, в такому стані іноді аж боляче спрймати нову інформацію, з’являється важкість в думках і туман в голові. Тому так важко вчитись новому, коли в житті відбуваються стресові події.

Про мої особисті і професійні мотиви навчання

Для мене важливо бути в реальності, розуміти, що відбувається, називати речі своїми іменами. І чим глибше розумію внутрішньопсихічні процеси у відносинах із собою, тим глибше я можу бути в контакті з іншою людиною і більше помічати її потреби/процеси. На цьому курсі я дуже багато взяла і для особистого, і професійного розвитку. І стільки радості відчувала від отримання нової літератури. Любов до книг лише зростає.

Моє професійне навчання колись починалось із семінарів Ані Головань, я знала, який вона тренер, тому було приємно просто побути у її атмосфері. Захоплююсь її глибиною подачі матеріалу, відкритістю, простотою і таким зацікавленим ставленням не лише до матеріалу, а й до учасників і всього, що відбувається у моменті.

На цьому курсі ми розглядали ідеї, що передували реляційному розвороту в психоаналізі, а також реляційні ідеї, які інтегрувалися до транзактного аналізу.

Про рішення після пройденого курсу у реляційному транзактному аналізі

Якщо згадати про вищесказаний мультик, завершення цього курсу сформувало б таку золотисту кульку в моїй пам'яті, де такі приємні і цінні спогади, які додали б нове рішення в самосвідомість – «і такою я можу бути».

Я можу бути досить гарною людиною, досить класним психотерапевтом, я можу бути досить поганим терапевтом чи досить поганою людиною. Я можу бути різною, новою. Я можу вибирати, якою мені бути, і можу зцілюватися після невдач, травм та знецінення. У мене є вибір і можу покращувати комфорт свого життя та комфорт людей, з якими я спілкуюся, працюю. І щоб не відбувалося в минулому, я можу відрізняти свої проекції та проекції іншої людини і залишатися в реальності «тут і зараз», а не «там і тоді».