Про книгу Ірвіна та Мерилін Ялом Питання життя та смерті

Купила цю книгу на подарунок і просто вирішила переглянути, що там, але на декілька днів, і майже ночей, поринула в сторінки написаного. Відчуття, ніби ти прийшов в гості до теплих знайомих чи родичів і просто спостерігаєш, знаходишся поруч в теплій люблячій атмосфері.

Цікаво було більше дізнатись про подружнє життя Ірві Ялома та Мерилін: як вони познайомились, про їх батьків, як проживали разом більше 70 років! І як їх любові вистачало на 4 дітей і здається 8 внуків, але ця цифра, звісно, продовжує змінюватись. Неймовірна історія кохання.

І історія прощання з коханням, бо дружина Мерилін помирала від раку. Навіть уявити важко, як це, коли ти все життя знаєш одну людину так близько. Твої дні, спогади, — усе пов’язано з кимось, а тут цієї людини скоро не стане. Вона помирає. І ви прощаєтесь ще за життя.

Мені було знайомим відчуття, яке описував Ялом, коли щось стається в житті, хочеться одразу з цим поділитись з коханою людиною, і стає так боляче від усвідомлення, що її немає. Або коли певні спогади розумієте тільки ви вдвох. І без когось одного з вас вони не можуть бути повними.

Ця книга про прощання, про горювання. Про те, як дві зрілі людини розуміють смерть, як справляються з болем, відчаєм, депресією, і як переосмислюють і впевнюються, що їх життя було наповненним, а це головні ліки від відчуття, що життя пройшло повз і від страху перед смертю. І як один вчиться жити без іншого.

А ще ця книга про поступове завершення довготривалої практики в психотерапії Ірві Ялома. Люблю читати, як він працює зі своїми клієнтами, як передає свої думки, роздуми, почуття. І як підбирає слова для своїх книг, які захоплюють і торкаються самого серця.

Ось що він написав про свій смуток через завершення роботи з клієнатми:

Ця давня зустріч відображає те, чого мені бракуватиме до кінця днів, — чуття звʼязку з людьми, заслуженої довіри, спільного проникнення у глибокі й темні моменти пережитого. А головне — можливостей пропонувати людям дуже й дуже багато чого. У цьому полягав мій спосіб життя упродовж стількох довгих років. Я ціную такі речі й сумуватиму за ними. Як різко це контрастує з пасивним збуванням часу, в якому мені підтримуватиме компанію сиділка... Боюся, незадовго настане така пора.

Я знаю, що в цьому році Ірвін Ялом вдруге щасливо одружився, тому було легше читати його непростий, неймовірно непростий період втрати коханої людини. Ніби співпереживаєш утраті і прям до сліз боляче читати, але утримує думка, що еееей, з ним все добре зараз, і це про полегшення.

Ця книга про життя, про любов, про тепло, про горювання і про велике серце, яке тільки може бути в людини.